Vitality notes

Порівняно недавно я почав слухати класичну музику. Часто моя робота вимагає концентрації уваги й активізації креативу. Перебуваючи у повній тиші в мене мало що вдавалось. Результати були не такими, як хотілося. Раніше мені у роботі допомагала музика. Я практично завжди слухаю щось із сучасної клубної електронної музики. Але із часом став помічати, що не так вже й вона мені допомагає, а навпаки, змушує зосереджуватися лише на ній. Таким чином я вирішив звернутися до класики, як варіанту музики, яка б лунала десь на фоні але в той самий час надихала мене на роботу.

Я почав слухати різні онлайн радіостанції, які пропонує iTunes. Знайшов кілька цікавих і став слухати щоразу, коли брався за роботу. Спочатку я сприймав її як якийсь один монолітний пласт, але з часом став відрізняти один твір від іншого. Як і в масовій музиці, у класичній є такі твори, які мені подобаються або ні. Є такі що викликають драйв або ж такі, що викликають меланхолію чи ностальгію. Все те саме! Але з однією лише різницею — класична музика лунає у більш ширшому діапазоні. Часто сучасна електронна музика позбавлена гармоніки, із дуже обмеженим набором нот. Слухаючи класику я наче дихаю свіжим повітрям на повні груди, а слухаючи сучасну масову, відчуваю наче перебуваю у протигазі. І там і там я дихаю тим самим повітрям, але у останньому варіанті здається, що мене обдурили, щось недодали, на чомусь зекономили.

Наслідком мого захоплення класикою став підйом продуктивності моєї роботи. В мене почали з’являтися нові ідеї і сили на їх реалізацію. А найголовніше, я став ширше розуміти музику в цілому! Рамки мого сприйняття музики колосально розширились. Це надзвичайно допомогло мені відрізняти повний треш (не плутати із Треш Металом) і дійсно хороший твір. А повірте, часто нам впарюютью відвертий шлак, який ми споживаємо лише через гарну обгортку.

А зовсім нещодавно я перейшов на прослуховування класики але у виконанні лише соло на піаніно. І хоч це лише один інструмент, але він здатний видавати таку музику!!!

Зараз хочу запропонувати вам до перегляду надихаюче відео із TED, яке я люб’язно підгледів на сторінці TEDxOdessa. Це доповідь Бенджаміна Зандера «Класична музика із палаючими очима». Він стверджує, що абсолютно всі люди люблять класичну музику, тільки не всі знають про це :) І я з ним погоджуюсь! Тож бажаю приємного перегляду Ñ– прослуховування у майбутньому!

Цими вихідними я таки подивився омріяних «Закоханих у Київ». Я дуже хотів потрапити на цей фільм, коли його показували на Одеському кінофестивалі, але через великий ажіотаж і малу місткість залу, потрапити не вдалося. Я набрався терпіння і дочекався до його масового прокату.

Це кіноальманах який складається із 8-ми короткометражок (хм, дивно, бо раніше їх було 9-ть). Зроблений він на зразок відомих «Париж, я люблю тебе» чи «Нью-Йорк, я люблю тебе». Отже, здалося, що київський збірник теж буде зізнаватися у коханні Києву. Так і сталось, але в особливій формі.
Читати далі »

Раніше було модно йти в фотоательє і замовляти власні фотопортрети. Не обов’язково для документів. Я пам’ятаю, як ми сім’єю ходили в такі ательє і нас фотографували на величезний дерев’яний фотоапарат, схожий на шпаківню.

Тоді про конкуренцію майже нічого не знали. Але тоді люди між собою рекламували того чи іншого фотографа. Чим фотограф із ательє №1 був кращий за фотографа із ательє №3? Звісно, техніка зйомки, композиція, декор, фон, світло було присутнє у всіх. Але фотографії одного фотографа подобались людям більше ніж іншого, причому тих кращих фотографів більше хвалили люди які були на їх знімках.

Існує легенда, що у давнину у Парижі, абсолютно бездарний фотограф якимось чином переманив до свого ательє більше клієнтів, ніж професіонал, який працював у салоні навпроти. Раніше серед тих фотографів все було навпаки… доки із бездарним фотографом не стався один випадок…

Одного дня, бездарний фотограф у своїй червоній кімнаті робив відбитки із негативів для одного заможного клієнта. Освітлював негатив за негативом. Але один із цих негативів Читати далі »

Зовсім недавно в Україні започаткували цікавий рух, який вже давно існує в Італії як традиція. Йдеться про «підвішену каву» — анонімне пригощання будь кого кавою. Відбувається це наступним чином: ви замовляєте і платите за кілька порцій кави, одну для себе, а решту просите «підвісити». Далі, бармен відмічає на спеціальні дошці к-ть «підвішаного». Після цього будь хто бажаючий може замовити каву безкоштовно, адже раніше вже хтось за неї заплатив :)
Можливо раніше в Україні щось подібне й існувало, проте широкого розголосу цей рух набув завдяки харківському журналісту Зурабу Аласанія. Він створив рух «Открытые ладони», в рамках якого було створено сайт, спеціальний логотип Ñ– пропагуючі листівки. Цю ідею швидко підхопили українські ЗМІ різного ґатунку, новина, також лавиною пройшлася по всім соціальним мережам. Невдовзі до його ініціативи долучилося кілька закладів Харкова, а далі Ужгород, Одеса, Київ…

Нещодавно я провів кілька днів у Києві. Був вільний час на прогулянки містом. Бродив відомими та невідомими вулицями міста. Раптом мені Читати далі »

Одеса. Вечір. Повертаємось від бабусі після різдвяної вечері. На дворі моросить дощик. Проходимо повз старий кіоск із морозивом. Під ним зкучкувалося кілька міліціонерів. Ховались від дощу.

Трамвайна зупинка на «південно-західному масиві». Через дорогу, трохи далі, спілкується двоє — хлопець й дівчина. За мить помічаємо, що розмова не зовсім приємна. Починається штовханина. Хлопець стає дедалі лютішим. З’явились кулаки. За мить, повз нас проходить Читати далі »

З нового року запускаю власний проект на кінотему. Він настільки великий, що ще такого не було у мене :) Слідкуйте за оновленнями!

Я люблю читати. Фак, а хто ж не любить? І ця любов прийшла до мене зовсім нещодавно! Фак, як я довго на тебе чекав! І ось, прочитавши чергову книгу, спішу поділитися з вами добіркою tumblr-блоґів на тему читання й книг. Що таке tumblr-блоґи мабуть розповідати не потрібно, всі й так знають. Але для тих хто в танку: на tumblr-блоґах розміщують переважно фотки, все дуже лаконічно, нічого зайвого, інколи трапляються короткі тексти, часто зустрічаються репости, інсторично склалось, що серед таких блоґів багато тематичних… про їжу, дівчат, велосипеди, космос Ñ– Ñ‚.д.

Сьогодні мова піде про книжкові блоги. Отже 10 блогів у довільному порядку: Читати далі »