ЕкÑпериментую з прозою: «Заготівельник удачі»
Понеділок, Жовтень 4th, 2010Олег Ñ‰Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ÐºÐ¸Ð´Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑÑ Ð¾ 5-й ранку, готує запашну італійÑьку каву, Ñку йому привозить його дÑдько, одÑгає Ñтару, протерту Ñиню Ñпецівку Ñ– вирушає в поле. По дорозі на роботу він проходить повз кілька Ñтареньких хатинок, Ñкі вже давно без мешканців… Тутешні жителі ще на початку двотиÑÑчних відмовилиÑÑŒ від ÑільÑького Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ â€” подалиÑÑ Ð² урбанію. Отак ÑтоÑÑ‚ÑŒ порожні оÑелі, Ñкі Ñ‡Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´ чаÑу Ñтають прихиÑтком далеких мандрівників або змерзлих тварин.
Ðа дорогу Олег витрачає деÑÑŒ зо 30 хвилин неÑпішного ходу, має Ñ‡Ð°Ñ Ð½Ð° роздуми. Інколи він міркує про життÑ, про щаÑÑ‚Ñ, про ÑÐµÐ½Ñ Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ… І оÑÑŒ він на полі, розкішному, зеленому, вкритому рівномірним шаром молодої конюшини.
(more…)