Vitality notes

Персональний блоґ Віталія Вітюка

Цими вихідними я таки подивився омріяних «Закоханих у Київ». Я дуже хотів потрапити на цей фільм, коли його показували на Одеському кінофестивалі, але через великий ажіотаж і малу місткість залу, потрапити не вдалося. Я набрався терпіння і дочекався до його масового прокату.

Це кіноальманах який складається із 8-ми короткометражок (хм, дивно, бо раніше їх було 9-ть). Зроблений він на зразок відомих «Париж, я люблю тебе» чи «Нью-Йорк, я люблю тебе». Отже, здалося, що київський збірник теж буде зізнаватися у коханні Києву. Так і сталось, але в особливій формі.

Трішки історії створення кіноальманаху (взято із офіційного сайту): було оголошено конкурс сценаріїв, серед 90 поданих відібрали 9-ть і кінокомпанія InQ (продюсер Володимир Хорунжий) почала зйомки. Умови зйомок були досить жорсткими, майже «партизанськими» (від поняття «партизанський фільммейкінг») — 3 дні зйомок на один фільм і обмежений бюджет. Насправді це є дуже добре, тому що відомо, що при обмежених ресурсах людина вмикає геній творчості. Складні ситуації тримають в тонусі, не дозволяють розслаблятись і підштовхують до постійного вигадування чогось. Так і є.

Отже, про фільми. Я не буду розповідати про сюжети кожної короткометражки, а вкажу на моменти, які собливо мене зачепили (чи то за душу чи то за живе). В загальному всі фільми зроблені дуже якісно, немає жодних нарікань із технічної сторони. Хоча, є один момент, який мені постійно заважав — навмисне, наче непопомітне, пришвидшення деяких клаптиків відео. Такі «пришвидшення» зустрічались у кількох фільмах. Думаєте глядач не помітив?

Три слова
Весь фільм відзнятий із використанням кіношного крану. Картинка у постійному русі. Камера весь час робить різні викрутаси, закрути, викрути, нальоти, розвороти Ñ– Ñ‚.д. Ð’ один момент у фільмі камера зупиняється… Ñ– у цей момент у мене паморочиться голова, бо всі 15 хв до того, все рухалось Ñ– мозок звик до цього стану, а тут миттєво все зупинилось от Ñ– запаморочення. Саму стрічку важко назвати повноцінним короткометражним фільмом, це скоріше якийсь кіно-етюд, монолог чи скетч. Але у цьому фільмі можна побачити Хорунжого, він з’являється в одному із епізодів/моментів :)

Дещо
Сподобався голос «Дещо».

Рука
Неймовірно, але цей фільм мені сподобвся найбільше! В ньому є все що потрібно і нічого зайвого. Правда Києва там немає, але кого це хвилює? Досі не можу зрозуміти, як вони знімали оту «Руку»?! Можливо хтось розкриє мені секрет?!

Туфлі
Вся «сіль» фільму в останніх його хвилинах :) На жаль, Києва дуже мало і лише ті, хто його добре знає, можуть впізнати його вулиці і місця. Але ж там все дуже складно.

Собачий вальс
Недаремно ця стрічка здобула звання «Найкращого українського короткометражного фільму». Вона варта цього. Це єдиний фільм у кіноальманасі, де звучить українська мова. У решти стрічок лише російська :( Києва, знову ж таки недостатньо. Події, що відбуваються у фільмі можна «накласти» на будь-яке місто, що швидко розбудовується. Не було нічого знакового, рідного київського….

Поверни моє кохання
В цьому фільмі знялась Даша Астаф’єва. Як на мене, із роллю відьми Даша не справилась на всі 100%. Я ладний був кричати «Н-е в-е-р-ю!!!». Щодо Києва, то власне у цьому фільмі з цим все гаразд. Його достатньо :)

Загублений у місті
Дуже мила стрічка :) Заключний епізод відбувається у дуже «київському» місці та ще й тісно повязаному із коханням. Отримав масу задоволення від перегляду цієї короткометражки!

Остання ніч грудня
Фільм специфічний. Відзнятий як кліп. Одразу видно, що знімав його режисер-кліпмейкер. У фільмі використовується позначення відносності часу (напр. «6 годин до того», «4 години до того» і т.д.). На жаль, ці титри не врятували фільм від повного дисонансу у сприйнятті часу у глядача. Багато суперечностей і прорахунків. Хоча так, «картінка» кльова :) Київ знову в «прольоті» :(

* * *

Щоб там не було, але кіноальманах мені сподобався. Це не масове кіно (хоч продюсер його таким називає) але вже не арт-хаус. Така собі «золота середина» для поціновувачів. Шкода, що дуже мало Києва. У назві можна було б взагалі упустити слово «Київ», нічого б не втратилось. Між іншим, у російський прокат фільм вийшов таки без «Києва», тобто просто, як «Влюбленные».

Фільм ще кілька днів буде у прокаті, тому не полінуйтесь і не пошкодуйте грошей — подивіться його. Він особливий і вартий щоб ми його підтримали!