Vitality notes

О цьому дописі я хочу поділитися з вами своєю добіркою фотографій із прикладами використання QR кодів. Є серед них вдалі приклади, а Ñ” абсолютно провальні. Власне цим постом хочу провести певний «лікбез», Ñ– наочно показати що Ñ” гуд а що не Ñ” гуд. Технологія QR можна вважати вже не Ñ” новою Ñ– не Ñ” чимось екстраординарним. Її було винайдено у Японії відповідно у цій та найближчих до неї країнах вже давно практикують використання QR кодів. Ð’ Україні ж, традиційно, (more…)

Читати далі »

Раніше було модно йти в фотоательє і замовляти власні фотопортрети. Не обов’язково для документів. Я пам’ятаю, як ми сім’єю ходили в такі ательє і нас фотографували на величезний дерев’яний фотоапарат, схожий на шпаківню.

Тоді про конкуренцію майже нічого не знали. Але тоді люди між собою рекламували того чи іншого фотографа. Чим фотограф із ательє №1 був кращий за фотографа із ательє №3? Звісно, техніка зйомки, композиція, декор, фон, світло було присутнє у всіх. Але фотографії одного фотографа подобались людям більше ніж іншого, причому тих кращих фотографів більше хвалили люди які були на їх знімках.

Існує легенда, що у давнину у Парижі, абсолютно бездарний фотограф якимось чином переманив до свого ательє більше клієнтів, ніж професіонал, який працював у салоні навпроти. Раніше серед тих фотографів все було навпаки… доки із бездарним фотографом не стався один випадок…

Одного дня, бездарний фотограф у своїй червоній кімнаті робив відбитки із негативів для одного заможного клієнта. Освітлював негатив за негативом. Але один із цих негативів (more…)

Читати далі »

Давно вже прочитав цю книгу, але тільки зараз вирішив написати про неї.

Якось я завів розмову з однією людиною на тему маркетингу. Цікава була розмова Ñ– тема теж, Ñ– раптом молодий чоловік згадав прізвище Траут. Ð’ розмові почав просити мене «підтакнути» до якоїсь думки, ніби-то авторства Траута, — ну ти ж в курсі, там у Траута про це йдеться…, — часто промовляв він. Я розгубився, адже не знав на той момент про цього автора. Прогалину було швидко закладено свіже-прочитаною книгою «Дифференцируйся или умирай!».

Власне вся суть книги випливає з її назви, проте важливо сказати, що в ній йдеться про один дуже важливий аспект маркетингу. Цей аспект часто губиться в різноманітних навчальних матеріалах про маркетинг. Власне про конкуренцію і диференціацію в цих матеріалах розповідають, проте в дуже сухому нецікавому вигляді, підсмаченому нудними графіками і формулами.

В книзі в простій і цікавій формі розповідається про те, чому компаніям для досягнення успіху варто віднайти якусь особливість, що помітно буде відрізняти їх з поміж інших конкурентів. Також в книзі наводиться маса прикладів компаній, які шукають, знайшли і продовжують пошук цих особливостей.

Це книга про маркетинг, про його одну з важливих складових — продукт. Вона також про просування (promotion). Про особливу філософію бізнесу у висококонкурентному середовищі, яка допоможе вистояти і вийти переможцем.

Отже, не вагаючись беріть і читайте! Рекомендую! 9/10

Читати далі »

Технологія QR-кодів дуже цікава і ємнісна. Ці прості у використанні коди чудова знахідка для компаній, а конкретніше для їх маркетингових активностей. З допомогою QR кодів абсолютно не динамічні рекламні майданчики здатні наповнитись новим змістом. Спонукати до інтерактиву або до комунікації з потенційними споживачами. Не буду зосереджуватись на різноманітних варіантах використання цієї технології. Зупинюсь на цікавому анти-приклад.

Одеса, на жаль не рясніє зображеннями цих кодів, але деякі прогресивні компанії роблять спроби щось таки утнути з цими чудо-кодами. І такі активності завжди вирізняють їх з поміж інших.

Але на жаль, практично всі, хто використовував цю технологію, так Ñ– не зрозуміли основної концепції правильного застосування. Ось наприклад вітрина супер-модного магазину гаджетів Ñ– техніки «е-тон». QR код розміщений дещо нижче ніж середня висота комфортного положення телефону для фотографування, хоча розмір достатньо великий для якісного дешифрування. Ð’ самому коді зашифрована електронна візитівка – контактний телефон, електронна адреса, адреса веб-сайту. Все! Абсолютно нецікаво з огляду на надавану інформацію :(

Рухаємось далі… (more…)

Читати далі »

Щойно прочитав книгу Сета Годіна «[adrotate banner=”5″]». Книга справила на мене дуже позитивне враження. Дещо розширила рамки мого сприйняття маркетингу, як чого іншого, ніж того, про що розповідають класичні книги. Також книга дала відповідь на питання, на яке я досі не мав відповіді. А саме, чому практично всі мої ідеї щодо покращення то чи іншого явища в компанії не були реалізовані, а моє керівництво нічогісінько з переліченого не прийняло. Хоча я не сумніваюсь, що половина ідей були більш ніж привабливими. Більше того, існують тисячі таких як я, людей, які працюють в різних компаніях Ñ– за певний тривалий час роботи в Ñ—Ñ… головах час-від-часу з’являються різні міркування чи ідеї. Так от, книга піднімає цю проблематику, а автор ділиться своїми міркуваннямия як ці якості правильно застосовувати Ñ– як ставати переможцем в таких ситуаціях.

Ця книга також про маркетинг. Про його органічний прояв. Про границі, яких можна досягти щоб надати товару чи послузі виключних властивостей і показників на ринку. Автор ділиться десятками можливих граничних перетворень продукту, які легко можна застосувати до будь-якої галузі чи сфери. Попри те, що в книзі перелічено безліч цікавих ідей для продуктів, ви ще й під час читання згенеруєте парочку свіженьких.

Як на мене, книга буде корисною не тільки людям які займаються маркетингом чи рекламою, але й для тих хто звик постійно творити, змінювати, вдосконалювати, долучатися до творіння чогось грандіозного і чудового. Книга мотивує, заставляє подивитися на буденні речі під нішим кутом, спонукає до дії!

Книга у твердій палітурці, зручного формату (міні) з якісною поліграфією. Читати її легко та комфортно.

Цікавий момент :-) На обкладинці розміщена імпровізована шкала, де навпроти поділок розміщені фіолетjві корівки. Ð’ самому низу, обкладинка закликає: «Измерь себя в коровах!» :))) Ну я довго не думаючи «поміряв себе», получилось всі 8 корівок :) Окей, це я зробив без зайвих проблем, а як міряти себе мають особи протилежної статі? Між іншим, такий прийомчик – діло рук видавців російської версії, в оригінальній англійській версії все набагато скромніше… майже :) Якщо не врахувати той факт, що книга вийшла в родаж в 2-Ñ… варіантах – класична книга Ñ– та ж книга але захована в коробку з пласцівцями до сніданку :)

Читати далі »

Багато людей, які починають займатися маркетингом, особливо новими його відгалуженнями і формами, часто сильно помиляються у своїх діяннях. А все тому, що не знають з чого все почалося, що було в «істоках». І взагалі, — за що така честь маркетингу побутувати на цій планеті?

Повернімося до історії. І хоч це не дуже вдячна справа, копатися в історії, але я спробую переказати, що відбулося. Отже, відомо, що в період індустріалізації Ñ– розвитку промислового виробництва, США почала стрімко йти вгору по темпах виробництва. Фабрики Ñ– мануфактури штампували однотипні товари широкого вжитку, насичуючи тим самим спраглий ринок. Поступово насичення ринку досягло такого рівня, що почалась криза перевиробництва. Проте власники тих фабрик особливо цим не переймались, адже у Ñ—Ñ… головах була закладена настанова «виробляй, виробляй Ñ– ще раз виробляй». Але якось вони почали чесати потилиці Ñ– думати «курва, що ми з цим непотребом будемо робити, кому продавати?». І десь пізніше фабриканти почали задумуватись над потребами людей. Звичне – орієнтація на виробництво Ñ– ринок, переросло у орієнтацію на споживача Ñ– його потреби. Таким чином виробники почали переосмислювати свої настанови. «Орієнтація на споживача» від концепції переросла у філософію. Виробники, орієнтуючись на нову парадигму, набирались досвіду. Досвід трансформувався в знання.

Тепер же, ми маємо все готове, подане на тарілочці у вигляді різноманітних книжечок і семінарів. Знання доступне на відстані у 2 кліка. Проте, тільки небагатьом вдається конвертувати це знання і правильно його використовувати.

Наступного разу: чому маркетинг не наука і чому Артємій Лєбєдєв вважає, що «маркетинга не существует»

Читати далі »

Компанії часто в своїх рекламних зверненнях використовують означення, штибу, вони номер один в чомусь там. Часто ці «номери один» абсолютна логічна еквілібристика, яка ховає справжню суть під зірочкою* і виявляється суворим пшиком :)

Ей, ми паста номер один у світі*!
Їдь сюда, тут автозаправка номер один в Україні*!
Ваш сайт буде номером один в гугл-видачі*!!!111

Тху, туфта то все. Навіщо бренди впарюють нам ці одинички? Мабуть тому, що людям впарили, що якщо хтось номер один тоді це круто і треба то брати без обдумування.

Поміж тим, є реальні компанії, які правильно використовують «номер один» у своїх зверненнях. Без зірочок, додаткових умов і дрібних текстів на білл-бордах.

Наприклад одна українська телекомунікаційна компанія у своєму радіоролику чесно каже — «%назва_бренду% — ліцензія №1 Мінзв’язку України». Звучить переконливо хай йому грець! І ніц тут не скажеш!

Читати далі »