Vitality notes

Персональний блоґ Віталія Вітюка

Порівняно недавно я почав слухати класичну музику. Часто моя робота вимагає концентрації уваги й активізації креативу. Перебуваючи у повній тиші в мене мало що вдавалось. Результати були не такими, як хотілося. Раніше мені у роботі допомагала музика. Я практично завжди слухаю щось із сучасної клубної електронної музики. Але із часом став помічати, що не так вже й вона мені допомагає, а навпаки, змушує зосереджуватися лише на ній. Таким чином я вирішив звернутися до класики, як варіанту музики, яка б лунала десь на фоні але в той самий час надихала мене на роботу.

Я почав слухати різні онлайн радіостанції, які пропонує iTunes. Знайшов кілька цікавих і став слухати щоразу, коли брався за роботу. Спочатку я сприймав її як якийсь один монолітний пласт, але з часом став відрізняти один твір від іншого. Як і в масовій музиці, у класичній є такі твори, які мені подобаються або ні. Є такі що викликають драйв або ж такі, що викликають меланхолію чи ностальгію. Все те саме! Але з однією лише різницею — класична музика лунає у більш ширшому діапазоні. Часто сучасна електронна музика позбавлена гармоніки, із дуже обмеженим набором нот. Слухаючи класику я наче дихаю свіжим повітрям на повні груди, а слухаючи сучасну масову, відчуваю наче перебуваю у протигазі. І там і там я дихаю тим самим повітрям, але у останньому варіанті здається, що мене обдурили, щось недодали, на чомусь зекономили.

Наслідком мого захоплення класикою став підйом продуктивності моєї роботи. В мене почали з’являтися нові ідеї і сили на їх реалізацію. А найголовніше, я став ширше розуміти музику в цілому! Рамки мого сприйняття музики колосально розширились. Це надзвичайно допомогло мені відрізняти повний треш (не плутати із Треш Металом) і дійсно хороший твір. А повірте, часто нам впарюютью відвертий шлак, який ми споживаємо лише через гарну обгортку.

А зовсім нещодавно я перейшов на прослуховування класики але у виконанні лише соло на піаніно. І хоч це лише один інструмент, але він здатний видавати таку музику!!!

Зараз хочу запропонувати вам до перегляду надихаюче відео із TED, яке я люб’язно підгледів на сторінці TEDxOdessa. Це доповідь Бенджаміна Зандера «Класична музика із палаючими очима». Він стверджує, що абсолютно всі люди люблять класичну музику, тільки не всі знають про це :) І я з ним погоджуюсь! Тож бажаю приємного перегляду і прослуховування у майбутньому!

Цими вихідними я таки подивився омріяних «Закоханих у Київ». Я дуже хотів потрапити на цей фільм, коли його показували на Одеському кінофестивалі, але через великий ажіотаж і малу місткість залу, потрапити не вдалося. Я набрався терпіння і дочекався до його масового прокату.

Це кіноальманах який складається із 8-ми короткометражок (хм, дивно, бо раніше їх було 9-ть). Зроблений він на зразок відомих «Париж, я люблю тебе» чи «Нью-Йорк, я люблю тебе». Отже, здалося, що київський збірник теж буде зізнаватися у коханні Києву. Так і сталось, але в особливій формі.
Читати далі »

Раніше було модно йти в фотоательє і замовляти власні фотопортрети. Не обов’язково для документів. Я пам’ятаю, як ми сім’єю ходили в такі ательє і нас фотографували на величезний дерев’яний фотоапарат, схожий на шпаківню.

Тоді про конкуренцію майже нічого не знали. Але тоді люди між собою рекламували того чи іншого фотографа. Чим фотограф із ательє №1 був кращий за фотографа із ательє №3? Звісно, техніка зйомки, композиція, декор, фон, світло було присутнє у всіх. Але фотографії одного фотографа подобались людям більше ніж іншого, причому тих кращих фотографів більше хвалили люди які були на їх знімках.

Існує легенда, що у давнину у Парижі, абсолютно бездарний фотограф якимось чином переманив до свого ательє більше клієнтів, ніж професіонал, який працював у салоні навпроти. Раніше серед тих фотографів все було навпаки… доки із бездарним фотографом не стався один випадок…

Одного дня, бездарний фотограф у своїй червоній кімнаті робив відбитки із негативів для одного заможного клієнта. Освітлював негатив за негативом. Але один із цих негативів Читати далі »

Рух «Відкриті лодоні»Зовсім недавно в Україні започаткували цікавий рух, який вже давно існує в Італії як традиція. Йдеться про «підвішену каву» — анонімне пригощання будь кого кавою. Відбувається це наступним чином: ви замовляєте і платите за кілька порцій кави, одну для себе, а решту просите «підвісити». Далі, бармен відмічає на спеціальні дошці к-ть «підвішаного». Після цього будь хто бажаючий може замовити каву безкоштовно, адже раніше вже хтось за неї заплатив :)
Можливо раніше в Україні щось подібне й існувало, проте широкого розголосу цей рух набув завдяки харківському журналісту Зурабу Аласанія. Він створив рух «Открытые ладони», в рамках якого було створено сайт, спеціальний логотип і пропагуючі листівки. Цю ідею швидко підхопили українські ЗМІ різного ґатунку, новина, також лавиною пройшлася по всім соціальним мережам. Невдовзі до його ініціативи долучилося кілька закладів Харкова, а далі Ужгород, Одеса, Київ…

Нещодавно я провів кілька днів у Києві. Був вільний час на прогулянки містом. Бродив відомими та невідомими вулицями міста. Раптом мені Читати далі »

Одеса. Вечір. Повертаємось від бабусі після різдвяної вечері. На дворі моросить дощик. Проходимо повз старий кіоск із морозивом. Під ним зкучкувалося кілька міліціонерів. Ховались від дощу.

Трамвайна зупинка на «південно-західному масиві». Через дорогу, трохи далі, спілкується двоє — хлопець й дівчина. За мить помічаємо, що розмова не зовсім приємна. Починається штовханина. Хлопець стає дедалі лютішим. З’явились кулаки. За мить, повз нас проходить Читати далі »

З нового року запускаю власний проект на кінотему. Він настільки великий, що ще такого не було у мене :) Слідкуйте за оновленнями!

Кейт Мосс читає у ванні :)

Я люблю читати. Фак, а хто ж не любить? І ця любов прийшла до мене зовсім нещодавно! Фак, як я довго на тебе чекав! І ось, прочитавши чергову книгу, спішу поділитися з вами добіркою tumblr-блоґів на тему читання й книг. Що таке tumblr-блоґи мабуть розповідати не потрібно, всі й так знають. Але для тих хто в танку: на tumblr-блоґах розміщують переважно фотки, все дуже лаконічно, нічого зайвого, інколи трапляються короткі тексти, часто зустрічаються репости, інсторично склалось, що серед таких блоґів багато тематичних… про їжу, дівчат, велосипеди, космос і т.д.

Сьогодні мова піде про книжкові блоги. Отже 10 блогів у довільному порядку: Читати далі »



<