Запис радіожурналу «Слово» за 30.01.10
Січень 31st, 2010У випуску:
1. Бережімо нашу закличну форму.
2. Про слова «корінний» та «докорінний».
3. Зі спадщини Анатолія Погрібного
У випуску:
1. Бережімо нашу закличну форму.
2. Про слова «корінний» та «докорінний».
3. Зі спадщини Анатолія Погрібного
Я дуже люблю свою столицю! Я люблю Київ за шалений темп життя, за дивакуватих людей, за те що в ньому мешкає багато моїх друзів, за найкращу в світі київську перепічку, за найкращий клуб «Хліб», за цікаві знайомства, за його вулиці переповнені зовнішньою рекламою, за дорогезні тачки на Хрещатику, за натовпи у метро і його запах мастила, за височезні будинки і захід сонця на даху одного з них, за запізнення, за бруд у переходах, за найсмішнішого в світі мера і його космос, за майдан, за помальовані стіни і гарні графіті, за людей які живуть в ньому. Я міг би продовжувати цей перелік, але емоції переповнюють мою душу і я боюсь щось переплутати. Я хоті в би щоб Київ з кожним роком вставав все краще і краще! Щоб його ім’я писали Kyiv а не Kiev, щоб на мостах не було корків, щоб у ньому їздили сучасні трамваї, щоб друзі та знайомі не поринали по-вуха у роботу а знаходили час щоб зустрітись гарно і повеселитися разом, щоб літні бабусі не мерзнули на морозі намагаючись продати кілька букетиків підсніжників, щоб мер купив нарешті квиток на SpaceShipTwo, щоб покидаючи місто, мені хотілося знову повернутися назад… Скоро побачимось любий Києве!
Радіожурнал «Слово» — програма мого дитинства. Я слухав її перебуваючи у бабусі в селі, коли приїздив на літні канікули. Слухав і вдома, коли ще працював старенький дротовий радіоприймач.
Пройшли роки і інтерес до програми знову з’явився. Я згадав про неї випадково — натрапив на блоґ «Мовакаст», який веде пан Віталій Maque, а там якраз було викладено один із випусків цієї програми. Я був в захопленні!
Я знаю, що моя мова бажає кращого, тим-паче, мешкаючи в російськомовній Одесі є загроза її псуванню. Інколи трапляється суржик, русизмів повний мішок, зрештою виходить зовсім негарно
Для покращення своєї мови, вирішив слухати цю програму, читати більше українською, у спілкуванні намагатися говорити правильно. А ще, хочу щоб разом зі мною, цю програму слухали і ви! Я викладатиму нові записи у mp3.
Отже, завантажуйте Радіожурнал «Слово» випуск 23 січня 2010 року »
Дзеркало на rapidshare.com »
Дзеркало на UkrShara »
Не полінуйтесь поширити далі!
Так сталося, що цей блоґ необхідно було перенести на інший хостинг. Я довго розглядав різноманітні варіанти безкоштовних хостингів для блоґів, але щось мене стримувало у їх виборі. Ще більше я лякався самого процесу міграції з одного на інший. Я просто наслухався, начитався, набачився різноманітних розповідей про те, які проблеми можуть спіткати власника стенелон блоґу при міграції на інший сервер. Наприклад проблеми з експортом-імпортом бази, проблеми з файлами, днс’ами і т.т.і.
Отже, рішення було зроблене на користь платного хостингу. А провайдером було обрано «Goodhost.com.ua». Просто, без витребеньок і всіляких впарювань, просто хороший хостинг за хорошу ціну. А найголовніше з цього всього те, що процес міграцій пройшов легко як по маслу, я навіть не помітив як це сталося
Кажуть «хороший сервіс — непомітний»
Це мабуть про «Гудхост».
Раз все працює, залишилось тепер тільки писати
Тож чекайте нових цікавих постів!
Я часто згадую про резервні копії, інколи нагадую друзям про необхідність бекапу цінної інформації. Колись для цього використовував аську. Створював текст “Хей, друже, а ти вже зробив бекап цінної інфи?” і гайда тиснути на кнопку масової розсилки. Багато хто відгукувався позитивно, хтось навіть дуже дякував. Сравді, в повсякденній суєті-суєт ми забуваємо про деякі важливі речі, але на допомогу приходять люди, які тобі про них нагадують. Це ж чудово!
Мій тато ламмер ще той. Комп’ютером він користується неповних 2 роки, а працювати на ньому вчиться здебільшого сам. Інколи я допомагаю при телефонній розмові, а віднедавна через Skype. І кожного дня він дізнається все нове і нове. І хоч тато вчиться дуже повільно (інколи йому треба повторити одне і теж кілька разів), його успіхи очевидні. Він займається зйомкою весіль (здебільшого його запрошують друзі та знайомі) та наступним їх монтажем та обробкою. Не можу передати свого захоплення, коли побачив перший його повністю змонтований та оброблений фільм. Він був чудовий! Тато використовує жорстикий диск великого об’єму, на якому зберігаються файли частково скопресованного відео поточного фільму. На іншому вінчестері зберігаються всі цінні файли — фотографії, відео, музика, робочі документи — такий собі резервний диск.
Якось під-час монтажу чергового ролику компутер раптово застиг, не реагували жодні кнопки, а на моніторі миготіла застигла картинка. Після ресету комп’ютер відмовлявся вантажитись. Читати далі »
Не знаю, як я це міг отако проігнорувати, але зараз все гаразд. Мова йде про гуглівський сервіс “Friend Connect“. Тепер у правому сайдбарі цого блоґу розміщений спеціальний бейджик, який показує всіх, хто підтримує блоґ. Для тих, хто читає дописи через rss-рідер, рекомендую зайти на ориґінальний сайт, та натиснути кнопочку “приєднатись” на бейджику. Крім того, тепер коментувати дописи теж можна використовуючи власний обліковий запис google, проте не забувайте створювати аккаунти на gravatar’і, щоб налаштувати свій власний аватар, який гарно дивитиметься у будь-якому коментарі, у будь-якому блозі на базі блоґ-двигунця wordpress (і не тільки).
1 грудня 1953 року в газетних кіосках Чикаґо з’явився перший номер журналу PLAYBOY. І хоч про правдивість існування СНУДу можна посперечатись (з кожним роком суперечка збільшується), от з цією подією сумнівів не виникає!
Засновник відомої «розваги для чоловіків» Х’ю Хефнер спочатку сумнівався, чи випустить 2-й номер. Але сумніви розвіялись через тиждень, коли стало відомо, що тираж у 70 тис. екземплярів розійшовся на 3/4! Вже на при кінці 10-го року існування, тираж Плейбою складав понад мільйон примірників.
Обкладинку першого номеру прикрашала фотографія Мерлін Монро, взята з еротичного календаря 1949 року.
В Україні Playboy з’явився у 2005 році.
Тож вітаю всіх шанувальників цього легендарного журналу! А окремо вітаю головного редактора Playboy-Україна — Влада Фісуна, відомого ще як DJ Fun2mass (
fun2mass), з яким мав честь познайомитись ще в 2005 році
А який він, той перший номер? Дізнатись це дуже легко — просто качайте його звідси!