Днями виповнився рік, як я сказав офісу “фак’ю” і пішов працювати в компанію за принципом віддаленої роботи. Вже рік як я працюю в себе вдома. Діставання до роботи в мене займає кілька секунд, я не товчуся у переповнених маршрутках, не затримуюсь на роботі, адже всього кілька сантиметрів мого робочого місця відділяють мене від мого місця проживання.
Коли я тільки збирався працювати такими чином, я обдумував варіанти та принципи роботи. Планував, що буду дотримуватись звичайного робочого графіку, тобто буду прокидатися о 8-й, сідати за роб. місце о 9-й, обідатиму з 13-ї по 14-ту а завершуватиму це все діло о 18-00. Так було спочатку. Допоки я не зрозумів, що такий графік мене не влаштовує і моя продуктивність праці зовсім від цього не покращується. Зрештою я став прокидатися о 9:30 – 10:00 а цілком занурюватись у роботу десь об 11-й, інколи о 12-й. Але були й винятки, коли я прокидався разом із дружиною (7:00) і одразу працював. Так от, пізній початок роботи вів до пізнього її завершення. Я з легкістю можу продовжувати працювати до 2-ї ночі, а потік ідей у мене зазвичай бурлить після 3-ї, а друге дихання прокидається ближче до 5-ї. Але допізна я не часто засиджуюсь.
Наявність, практично вільного робочого графіку, відсутність візуального (та іншого) контролю збоку керівництва призвели до того, що в мене абсолютно поламалась система тайм-менеджемнту, я витрачав багато часу на абсолютно непотрібні речі. Перші 3-4 місяці я перебував практично у І та IV квадранті Матриці Езенхаура. Так довго продовжуватись не могло. Вимоги та завдання збільшувались, розвивались проекти, а на фоні розпочатої на той час економічної кризи, з байдикуванням треба було припиняти.
(more…)
Читати далі »