Vitality notes

Я люблю фантазувати. На теми, які стосуються майбутнього. Майбутніх технологій. І мені здається що, без отаких думок-фантазій не можуть народжуватись оці фантастичні речі, які зараз є повсякденним «шерптрєбом». Хто любить читати стару фантастику — той мене зрозуміє. Отже я спробую влити трішки фантастики до цього блогу.

HDD
Розпочнемо з вінчестерів. Мені здається що за кілька років зникне потреба у вінчестерах великих об’ємів для персональних комп’ютерів, mp3-плеєрах та інших пристроях, на яких потрібно зберігати інформацію. А навіщо? Згідно Закону Мура пристрої збільшують свою місткість. Але не варто забувати про розвиток телекомунікацій, мереж та дата-центрів. Тепер де завгодно можна отримати доступ до високошвидкісного Інтернету (чи іншої мережі), а там отримати доступ до необхідної інформації. Будь-коли, у будь-який час. Уявіть, що вам хочеться прослухати старенький альбом Depech Mode чи свіженьке відео Pink. Будь-ласка — натискайте «connect» та слухайте улюблені треки прямо з інтернету, не завантажуючи Ñ—Ñ… на свій комп’ютер. Хочеться прослухати ще кілька разів – не проблема, аудіо-файл нікуди не дівся, тож слухай скільки влізе. Кількість дата-центрів росте, тож навіщо себе обтяжувати великими об’ємами, нехай про це попіклуються хостери. Тепер вже існують магазини які продають аудіофайли на повістю а по к-Ñ‚ÑŒ прослуховувань. З фотками Ñ– документами те ж саме. Ð’ мережі достатньо сервісів які пропонують збереження власних фотоархівів.
iPod’и теж стануть зменшувати об’єми своїх вінчестерів.. ну принаймні не збільшуватимуть. Маючи будь-яке високошвдкісне з’єднання можна отримати досуп до власної аудіо-бібліотеки, яка тихо-мирно зберігається десь в Гренландії. Можна сперечатись про надійність таких дата-центрів. Чи не упаде раптом якась бомбочка на одну з будівель, в якій знаходиться вервак. Ну в такому випадку можна лишень надіятись про те, аби сусіди часом не затопили квартиру, а з нею домашній комп’ютер, чи привязувати кота, який міг би вкоїти щось, що призвело б до поламки домашнього жорсткого диску. Про безпеку та приватність. Відомо що приховують Ñ– бояться лише Ñ‚Ñ– хто мають що приховувати Ñ– боятись. Це не стосується звичайних нормальних людей. Параноїків Ñ– колекціонерів ми не чипаємо.
Фотоапарати теж будуть оснащені Wi-Fi і будуть відправляти щойно експоновану фотку на сервер.

Мобілки
Вже зараз мобільні телефони відграють важливу роль для людини. Деякі люди навіть не можуть жити без них. Деякі відчувають дискомфорт цілий день, якщо забувають цей чудо-гаджет вдома. Виникає, мимоволі, асоціація з якоюсь частиною тіла.
Думаю, що скоро мобільні телефони ще глибше залізуть у наше життя і виконуватимуть деякі життєво необхідні функції. Наприклад ідентифікації особи, перепустки, пошуку загублених дітей чи кардіо-стимуляцію. Перелічувати не варто, адже прикладів можна придумати незліченну к-ть. Зосереджусь на тому що, в майбутньому, телефони змінять свій звичний вигляд. Вони будуть принципово іншого дизайну, і можливо навіть такої форми, яку забажає власник. Така собі можливість зліпити власний телекомунікаційний пристрій буде доступна всім. І про телефон можа забути, адже, функція дзвінків на цих пристроях буде однією серед багатьох інших, можливо більш значущих.
Чи міг подумати Федір Леонтович, який в 90-х придбав найпотужніший персональних комп з тактовою частотою 350 МГц і запускав на ньому софт, який вимагав надпродуктивності, що його внук буде носити у штанах комунікатор в якому процесор 800 МГц а розмір та вага в десятки разів менша за той IBM. Та ще й програмне забезпечення яке в десятки разів потужніше міститься у цьому клаптику пластику, ебонітової пластини і кремнію. До чого це все я. Продуктивність мобільних пристроїв буде рости такими темпами, що вам і не снилось. Зовсім скоро гаджет розміром 60х120 мм буде виконувати в 5-ть раців більше фунцій ніж лаптоп, який ви придбаєте в цей час (час публікації цього посту).
Інколи мені страшно стає коли я думаю про напрямок в якому котиться цей ІТ-світ. Але нікуди не дітись, локомотив впевнено прямує уперед!

CD – R.I.P.
Можемо потрошку прощатися з оптичними носіями. А балванки у 700 Мб точно можна присипати ґрунтом. Вже зараз об’єми продажу DVD-балванок падає, Ñ– Blu-ray диски теж довго не втримаються. Відійдуть у вічність, так само як Ñ– магніто-касети Ñ– флоппі-дискети. Втім флеш-накопичувачі теж. Хоча… думаю, що не відійдуть а значно еволюціонуюь. Про вінілові платівки мовчу, це класика, яка активно існуватиме Ñ– в 2109 році.

Навчання.
Оскільки швидкість розвитку ІТ така велика, що утворює свист під вухами, варто пофантазувати про розвиток навчання. Процесу навчання. Він буде кардинально відрізнятися від того що маємо ми зараз. Ð’ майбутньому деякі одиниці знань будуть програмувати, вживлювати в мозок, а деякі будуть просто вирощувати, подібно як курчатко виколупується з яйця, так само Ñ– знання будуть примусово виколупувати. Адже відомо що загальне Знання людства присутнє у кожної новонародженої людини, тільки це Знання зараз дуже довго виколупується…наприклад в Україні аж цілих 12 класів.
Процес навчання буде швидшим, ефективнішим, менш ресурсоємким. Способи передачі знань будуть еволюціонувати теж великим темпами, а створення нових знань прискорюватиметься. Зошити існуватимуть тільки в початкових класах, інакше людина не навчиться писати. Проте в старших класах учні будуть більше тицяти по кнопках клавіатури ніж писати щось ручкою. Домашки відправлятимуться у спеціальні центри перевірки домашок. А от викладачі у процес перевірки робіт будуть залучені частково. Люди, які навчаються, будуть менше читати, більше слухати аудіо…книги.

Папір.
Папір дорогий матеріал, ціна якого тисячі зрубаних лісів. Частина паперу йде тупо в каналізацію, на смітники чи взагалі в попіл… Попит на папір зменшуватиметься. На щастя, ця індустрія не підкріплена могутнім капіталом як нафтова чи ІТ, тому гальмувати процес відходу просто немає кому. Газети переходитимуть у електрони, журнали у електрони, білл-борди у електрони. Електронів на Землі більше ніж дерев, вони швидше відновлюються, Ñ—Ñ… можна продукувати використовуючи екологічні способи, зрештою, вони зберігаються каще, множаться краще Ñ– взагалі, нащо вам здався той папір. Хочете помаціти щось? Ось вам лист електронного паперу, на який можна накласти мільйон зображень, на звичайний лише кілька…

На завешення
Що ж, це була пеша спроба фантазій. І думаю що її сміло можна показувати майбутнім поколінням, а вони в свою чергу співставлять з тим що є у них.
Придумувати можна багато, вигадувати, вгадувати майбутнє. Але найголовніше з щоб все нове дісно допомагало людству, покращувало його життя Ñ– зберігало Землю. Кому, як не нам, ще жити Ñ– жити це цій прекрасні планетці…

P.S.
Під час написання посту не було використано жодної краплі чорнила, не зіпсовано жодного квадратного сантиметра паперу. Крім того, не було використано жодного байту локального диску, крім тих байт які потрібні для запуску браузера. А ще під час написання лунала музика, яка жодним чином не була присутня на локальному компі.