Vitality notes

Персональний блоґ Віталія Вітюка

Днями виповнився рік, як я сказав офісу “фак’ю” і пішов працювати в компанію за принципом віддаленої роботи. Вже рік як я працюю в себе вдома. Діставання до роботи в мене займає кілька секунд, я не товчуся у переповнених маршрутках, не затримуюсь на роботі, адже всього кілька сантиметрів мого робочого місця відділяють мене від мого місця проживання.

Коли я тільки збирався працювати такими чином, я обдумував варіанти та принципи роботи. Планував, що буду дотримуватись звичайного робочого графіку, тобто буду прокидатися о 8-й, сідати за роб. місце о 9-й, обідатиму з 13-ї по 14-ту а завершуватиму це все діло о 18-00. Так було спочатку. Допоки я не зрозумів, що такий графік мене не влаштовує і моя продуктивність праці зовсім від цього не покращується. Зрештою я став прокидатися о 9:30 – 10:00 а цілком занурюватись у роботу десь об 11-й, інколи о 12-й. Але були й винятки, коли я прокидався разом із дружиною (7:00) і одразу працював. Так от, пізній початок роботи вів до пізнього її завершення. Я з легкістю можу продовжувати працювати до 2-ї ночі, а потік ідей у мене зазвичай бурлить після 3-ї, а друге дихання прокидається ближче до 5-ї. Але допізна я не часто засиджуюсь.

Наявність, практично вільного робочого графіку, відсутність візуального (та іншого) контролю збоку керівництва призвели до того, що в мене абсолютно поламалась система тайм-менеджемнту, я витрачав багато часу на абсолютно непотрібні речі. Перші 3-4 місяці я перебував практично у І та IV квадранті Матриці Езенхаура. Так довго продовжуватись не могло. Вимоги та завдання збільшувались, розвивались проекти, а на фоні розпочатої на той час економічної кризи, з байдикуванням треба було припиняти.

Так я поступово почав дисциплінувати себе. Почав виробляти звичку керувати своїм робочим часом. Я почав вести ToDo, який постійно висить на робочому столі. Я почав читати різноманітні поради, статті, замітки, які б мали хоч якось мені допомогти. Поступово проблема зникала і тепер я з впевненістю можу сказати, що все окей.

Одним з кращих бенефітів роботи поза офісом, є відсутність людей навколо, відсутність постійного довбання мізків збоку керівництва. Я працюю в тиші, мене не дратує чийсь огидний сміх чи запах поту, мене не смикають щохвилини. Також я уникаю присутності на всіляких офісних оказіях з колективним виживанням спиртних напоїв та традиційним “ти мєня уважаєш?”. Але разом з тим, я втратив будь-яку можливість живого спілкування. Мабуть це найгірший анти-бенефіт в роботі поза офісом. Кожен день я провожу в тиші і мовчки тицяю в клавіатуру, клікаю мишкою і блимаю в монітор. Спілкування відбувається по телефону чи скайпу. Оскільки я зовсім не давно переїхав в Одесу, друзів чи знайомих маю мало, тому спілкування з ними випадає не часто. Я почав помічати, що відчуваю брак у спілкуванні з іншими. Не маю змоги попліткувати, обговорити вчорашній футбол чи ще щось. Проблема досі не вирішена, але я працюю над нею! :)
Що пів року я приїжджаю до Києва і маю змогу приходити в офіс. 2-х тижнів таких відвідин мені достатньо, щоб зрозуміти, що я хочу назад у звичні умови.

Отже, першим наслідком “фак-офісу” є відсутність бажання знову працювати в офісі. В офісі в поганому значенні. Адже я не виключаю варіанту роботи в офісі, де зроблені всі умови для хорошої праці, де відсутній дух совка, де завжди дружня атмосфера, приємні співробітники і т.д.

Найголовніше з цього всього це те, що я пригадую, як мріяв про подібну роботу. Ну можливо не конкретно вдома, але з вільним графіком, щоб не доводилось вставати зранку і вислуховувати крики керівництва чи співробітників (за досвідом попередніх двох місць праці). Так от, мрія-то здійснилась! Так, що не припиняйте мріяти і будьте обережні, бо все здійсниться :)

Роботі вдома бути! Це дуже і дуже круто!

А де працюєте ви? Чи влаштовує вас місце праці? Чи хотіли б працювати вдома?

  • Наталя

    от на рахунок мрій,що збуваються то це точно. Мене задовбали 4 місяці роботи з веб-сайтом на фірмі де мені не давали конкретного ТЗ. Типу зроби так щоб було класно, щоб багато відвідувачів, нарешті коли приносиш контент і просиш його узгодити це відкладається на невизначений термін і ніякі “адсенс” ніхто не сприймає. Нам треба реклама на всіх сайтах уанету,але на халяву. Короче,я почала мріяти про одноманітну рутинну роботу де ти чітко знаєш що від тебе вимагають.Ну от так і сталось. Тепер я розумію що це не робота моєї мрії,але про неї,як це не парадоксально,я потайки мріяла. От тепер я її маю. Саме тому на даному етапі я на неї не нарікаю. Маю те що хотіла. Бійтеся мрій,вони таки збуваються :)

  • http://vet-al.if.ua Vet-al

    Якщо не секрет, чим ти займаєшся?

  • http://www.feuille.blog.net.ua Feuille

    На жаль, далеко не за всіма спеціальностями можна працювати вдома :( Наприклад, мені цей варіант точно б не підійшов. Але я б залюбки працювала у вільному режимі за умови виконання всього обсягу роботи. Офісна атмосфера надто жорстка для особистого розвитку

  • http://www.monolog.name Анатолій Мельник

    Як звільнявся з Хортиці цього разу (1 вересня) теж переживав на рахунок цього. Залишався сам на сам із собою та своїми проблемами (і ще вкрай амбітними планами, зрештою, як завжди). Не було вже кому, давати мені щоранку шпіца і класти мені план продаж, не виконавши який (або ще якийсь з мільйонів параметрів) мене могли штрафанути навіть на всю зарплату. Я привчився бути ефективним і вирвавшись на свободу мені залишалось вміло зберегти цю ефективність. Тепер я сам собі кладу план, щодня даю шпіца (якщо є потреба, або відволікаюсь на всілякі інет-речі, не зробивши своєї основної, запланованої роботи)і все йде пучком. За майже два с половиною місяці роботи я заробив не менше, ніж на Хортиці (працюючи торговим агентом) і знаю, що це не межа. Отже рухаємось далі…

  • http://shybloom.wordpress.com shybloom

    корисна інфо. особливо для тих, хто коливається, чи йти з офісу на вільні хліба.
    в мене все було навпаки. я починала з фрілансу, де заробляла досить непогано як для студентки. а потім перейшла на роботу в офіс, де платили більше, але мізки компостували неймовірно та й колектив не дуже вдовольняв. і лише з 1 вересня я влаштувалася на роботу, де платять вдвічі менше, ніж на попередній, але просто шикарний колектив, класний начальник, зручний графік роботи (з 11 до 19 – я сова й мене це просто тішить) та можливість працювати вдома, бо всі контакти йдуть через інтернет та телефон.
    але при найпершій нагоді я хочу знову піти на фріланс, бо … саме не знаю. я просто люблю керувати усіма своїми справами сама.

  • http://fishandy.livejournal.com Andy

    мен, у мене діаметрально протилежна ситуація, тобто все точнезно так, як ти написав, але з від’ємним знаком =)

    Надоїло сидіти вдома, достатньою мірою себе дисциплінувати не вдається, бракує спілкування катастрофічно (причім від цього тупію і стаю відлюдькуватим)), юзаю домашні ресурси (електрика, тоілет і т.д.) і ненавиджу домашню рутинно-побутову атмосферу.

    Тепер працюватиму в офісі, виконуючи одночасно й ту роботу, якою, власне, досі займався вдома.

    Навіть не знаю, в якій роботі більше переваг. Мені здається, людина по своїй натурі хоче змін, і не виключено, що і ти, і я через рік захочемо знову змінити все на протилежне :-)