Vitality notes

Персональний блоґ Віталія Вітюка

Пригадую, в дитинстві в школі, серед однокласників/однокласниць були дуже популярні «Анкети» (в деяких колах їх називали «откровенник», «анкетник») — це такий собі зошит, власник якого попередньо проставляв запитання (то був практично стандартний перелік питань) і потім давав його заповнювати всім кому заманеться (можна було відповідати як анонімно, так і вказавши ім’я). Часто бувало, що даш анкету одній людині, а по поверненню помічаєш, що відповіло додатково ще 3-є людей :). Так от…

Останнім пунктом анкети було запитання власнику анкети. Коли ж зошит повертався власнику, той перегортав останню сторінку і сумлінно відповідав на запитання. В тому було певний романтизм… було неабияк цікаво, весело… це був цікавий досвід відвертості і комунікації між однолітками.

Час минув, старі анкетники вже давно десь на горищі покриваються пилом, а люди не змінились і зараз, в епоху інтернету, вони придумали formspring, де кожен бажаючи може створити аккаунт і отримувати питання у свій бік практично від всіх бажаючих як анонімно так і персоніфіковано і відповідати на них. Така собі сучасна інтерпретація старого анкетника з його останнім пунктом :)

І прямо зараз, ти (шановний читач цих рядків) можеш дати мені будь-яке питання, на яке я обов’язково відповім… пізніше :)

Go ahead!


Між іншим, автор найцікавішого запитання отримає від мене приз… Правильно! Не менш цікаву відповідь! :Р

  • http://website.rovno.ua black0wolf

    О, я пам’ятаю ці часи з анкетами)