Vitality notes

Пригадую, в дитинстві в школі, серед однокласників/однокласниць були дуже популярні «Анкети» (в деяких колах Ñ—Ñ… називали «откровенник», «анкетник») — це такий собі зошит, власник якого попередньо проставляв запитання (то був практично стандартний перелік питань) Ñ– потім давав його заповнювати всім кому заманеться (можна було відповідати як анонімно, так Ñ– вказавши ім’я). Часто бувало, що даш анкету одній людині, а по поверненню помічаєш, що відповіло додатково ще 3-Ñ” людей :). Так от…

Останнім пунктом анкети було запитання власнику анкети. Коли ж зошит повертався власнику, той перегортав останню сторінку Ñ– сумлінно відповідав на запитання. Ð’ тому було певний романтизм… було неабияк цікаво, весело… це був цікавий досвід відвертості Ñ– комунікації між однолітками.

Час минув, старі анкетники вже давно десь на горищі покриваються пилом, а люди не змінились і зараз, в епоху інтернету, вони придумали formspring, де кожен бажаючи може створити аккаунт і отримувати питання у свій бік практично від всіх бажаючих як анонімно так і персоніфіковано і відповідати на них. Така собі сучасна інтерпретація старого анкетника з його останнім пунктом :)

І прямо зараз, ти (шановний читач цих рядків) можеш дати мені будь-яке питання, на яке я обов’язково відповім… пізніше :)

Go ahead!

Між іншим, автор найцікавішого запитання отримає від мене приз… Правильно! Не менш цікаву відповідь! :Р