Vitality notes

Персональний блоґ Віталія Вітюка

Archive for the 'Загальна' Category

О цьому дописі я хочу поділитися з вами своєю добіркою фотографій із прикладами використання QR кодів. Є серед них вдалі приклади, а Ñ” абсолютно провальні. Власне цим постом хочу провести певний «лікбез», Ñ– наочно показати що Ñ” гуд а що не Ñ” гуд. Технологія QR можна вважати вже не Ñ” новою Ñ– не Ñ” чимось екстраординарним. Її було винайдено у Японії відповідно у цій та найближчих до неї країнах вже давно практикують використання QR кодів. Ð’ Україні ж, традиційно, (more…)

Читати далі »

Раніше, ще за часів молодості foursquare, я не зовсім розумів для чого функціонал “tips”. Не зовсім розумів його сутності. Але згодом все стало прояснятися.

На сьогодні багато користувачів foursquare досі не розуміють головного призначення цієї фічі, перетворивши Ñ—Ñ— у “коментарі”. Насправді “tips” — це корисні підказки, які можуть стати у пригоді всім, хто вперше з’являється у місці. Або не обов’язково для новачків. Підказки, це така собі ексклюзивна інформація, яка буде корисною для всіх відвідувачів локації. Найчастіше такою інформацією володіють часті відвідувачі чи інсайдери чи люди, які мають доступ до інсайду або ж просто спостережливі люди. Функціонал підказок ще проявить себе, але для цього потрібно, щоб користувачі навчились правильно ним користуватися.

Ось один з прикладів чудової підказки. (more…)

Читати далі »

Цим постом я збираюсь прийняти участь у конкурсі, який стартував в рамках щорічної конференції OdessaCamp від компанії Senturia. Деталі конкурсу тут » але я коротко розповім його суть тут. Отже, необхідно придумати і презентувати ідею рекламної кампанії/акції, яка б найкращим чином презентувала сервіс Senturia.

Ідею потрібно викласти десь в мережу Ñ– обов’язково щоб Ñ—Ñ— обговорили у коментах (!) Призи конкурсу — за перше місце — вечеря Ñ– ніч на двох у готелі «Моцарт» (хто не знає, це готель в Одесі, з тих, найкрутіших :)) Ñ– квиток туди-назад до Москви (Діма привіт!). На конкурс можна подавати до 3-Ñ… ідей. Не питання! Є три ідеї Ñ– зараз я вам Ñ—Ñ… Ñ– представлю. Принагідно, дуже прошу, будь ласка — напишіть свій відгук чи коментар по ідеям. Нехай це буде кілька слушних слів… троллінг :) чи просто «Круто чувак!». Це дуже важливо для мене :) Отже. (more…)

Читати далі »

З Днем шульги!

Понеділок, Серпень 13th, 2012

13 серпня по всьому світу святкують міжнародний день шульги. А оскільки я шульга, це для мене особливий день :) Приємно знати, що для таких як ти навіть день придумали.

Ned Flanders and Leftorium

За неперевіреною статистикою по всьому світк к-Ñ‚ÑŒ шульг складає 15%. А Радянському союзі було менше, адже із цим явищем активно боролись Ñ– в школах учителі робили все можливо, щоб перевчити дитину писати правою рукою. Мені ж пощастило, адже (more…)

Читати далі »

В нашому житті все відбувається не просто так. Випадковості суто умовні. Часто до нас приходить саме те що нам потрібно в даний момент. Так із книгами. Їх рекомендують друзі чи просто дарують/дають почитати. В процесі читання стає зрозумілим, що це та книга, яка потрібна той момент/період життя.

Сьогодні я хочу розповісти про книгу, яка справила не мене неабияке враження. Мені її подарував мій одногрупник Міша Ліщинський. Це Чин-Нинг Чу «Каменное лицо, черное сердце». Авторка, відомий бізнесмен, лектор, тренер, найвідоміший експерт в області психології ведення бізнесу в Азії.

Книга дуже цікава і корисна всім, хто прогне допомоги у подоланні труднощів в бізнесі чи у житті. В ній йдеться про давню китайську філософію «Кам’яного і чорного». В ній зрозумілою мовою описані всі важливі азіатські постулати і філософії, які допомагають у різних життєвих ситуаціях. Але у цьому пості я хочу зупинитися на моменті, який мене найбільше вразив і усього, що написано в книзі.

«Дхарма: дерево, що здійснює бажання»

Цитую книгу:
«Слово «дхарма» походить із санскриту — найдавнішої мови на Землі, яка утворилася в стародавній Індії. Провідні західні лінгвісти підтверджують, що в санскрит йде коріння буквально всіх відомих мов. У відповідності із індійською міфологією, цією мовою розмовляли боги. Слово «джарма» — похідна від слова «дхар», що означає «підтримувати, зберігати, живити». Тому слово «дхарма» часто перекладають як «те, що підтримує життя». Це сила, що підтримує світ, божественна злагодженість всесвіту.

«Дхарма» також означає адекватні дії у будь-якій ситуації. Це значить «діяти по волі почуття обов’язку». У кожної людини в залежності від ситуації в житті своя дхарма. Наприклад, для воїна дхарма — вбивати інших воїнів — ворогів своєї батьківщини. Дхарма лікаря — рятувати життя людей, причому всіх, навіть ворогів. І хоч ці дії протилежні, вони все рівно правильні. Якщо слідувати дхармі, у світі запанує гармонія і закони природи»

«Люди, які практикують дхарму, сприймають життя такою, яка вона Ñ”, Ñ– відповідно виконують свої обов’язки. Дхарма — закон природи, який допомагає нам усвідомити роль, яку у будь-який момент кожен із нас грає в житті. Бути по-справжньому відданому обов’язкам, які передбачаються своєю роллю, Ñ– виконувати Ñ—Ñ… із максимальною старанністю — це Ñ– Ñ” слідування дхармі. Така поведінка стане нашим захисником Ñ– рятівником».

Спершу я не зовсім розумів цю коцепцію, допоки зі мною не стався один випадок.

У лютому цього року я приїжджав у Київ на установчу сесію у МАУП. Знаючи, що у перший день сесії зазвичай розклад пар не надто насичений, я ще будучи в Одесі, розпланував другу його половину за своїм сценарієм. Я записався на безкоштовний майстерклас по маркетинговому програмному забезпеченню, який мав відбутися о 18:00. Коли я нарешті прибув до інституту і отримав розклад, то трішки розстроївся, оскільки він був досить насиченим, а останнє заняття припадало на 17:20.

Мені дуже хотілося піти на той безкоштовний майстерклас, не хотілося втрачати реєстрацію, аже к-ть місць була дуже обмеженою, а я якраз потрапив у ці межі. Я вагався, що обрати — нехтувати останньою парою не зовсім цікавого предмету і піти на майстерклас, чи все ж лишитися в інституті і протирати штані слухаючи, як я собі вважав, не зовсім цікаві речі.

Тоді я згадав про дхарму, і дав собі питання «якою є моя дхарма в даний момен?», відповідь була однозначною «я студент і моєю дхармою на цей момент є перебування в інституті слухаючи лекції». Я залишився і пішов на лекцію із менеджменту персоналу Віктора Колпакова. І ні краплі не пожалів, що залишився! Викладач був настільки цікавим, а його розповідь була такою захопливою, що нам не хотілося його відпускати, ми вимагали продовження! :)

«Чим би ви не займалися, вас чекає успіх, якщо ви зможете чітко визначити свою дхарму на цій роботі»

Отже, ми маємо зажди пам’ятати хто ми є в даний момент і яка для цього моменту підходить дхарма. Шкода, що дехто із представників нашого суспільства часто не слідує потрібній дхармі. Як наслідок, ми маємо такий безлад і розвал в нашій державі. Але так буде не завжди. Все зміниться на краще, я в це вірю!

Хочеш перемогти — слідуй своїй дхармі!

Читати далі »

Рух «Відкриті лодоні»Зовсім недавно в Україні започаткували цікавий рух, який вже давно існує в Італії як традиція. Йдеться про «підвішену каву» — анонімне пригощання будь кого кавою. Відбувається це наступним чином: ви замовляєте і платите за кілька порцій кави, одну для себе, а решту просите «підвісити». Далі, бармен відмічає на спеціальні дошці к-ть «підвішаного». Після цього будь хто бажаючий може замовити каву безкоштовно, адже раніше вже хтось за неї заплатив :)
Можливо раніше в Україні щось подібне й існувало, проте широкого розголосу цей рух набув завдяки харківському журналісту Зурабу Аласанія. Він створив рух «Открытые ладони», в рамках якого було створено сайт, спеціальний логотип Ñ– пропагуючі листівки. Цю ідею швидко підхопили українські ЗМІ різного ґатунку, новина, також лавиною пройшлася по всім соціальним мережам. Невдовзі до його ініціативи долучилося кілька закладів Харкова, а далі Ужгород, Одеса, Київ…

Нещодавно я провів кілька днів у Києві. Був вільний час на прогулянки містом. Бродив відомими та невідомими вулицями міста. Раптом мені (more…)

Читати далі »

Одеса. Вечір. Повертаємось від бабусі після різдвяної вечері. На дворі моросить дощик. Проходимо повз старий кіоск із морозивом. Під ним зкучкувалося кілька міліціонерів. Ховались від дощу.

Трамвайна зупинка на «південно-західному масиві». Через дорогу, трохи далі, спілкується двоє — хлопець й дівчина. За мить помічаємо, що розмова не зовсім приємна. Починається штовханина. Хлопець стає дедалі лютішим. З’явились кулаки. За мить, повз нас проходить (more…)

Читати далі »