Ð†Ð½Ñ‚ÑƒÑ—Ñ†Ñ–Ñ – це Ñупер-пупер аффігєнно!
Неділя, Вересень 27th, 2009Є Київ. Рв ньому живе інтуїціÑ. Вона не звертає уваги на ÑкіÑÑŒ катаклізми. Вона дотримуєтьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ†Ð¸Ð¿Ñƒ допомоги людÑм. Саме в цьому міÑÑ‚Ñ– вона активізовуєтьÑÑ Ñ– діє виключно в інтереÑах людей.
Цілком довірившиÑÑŒ інтуїції індивід абÑолютно нічого не втрачає, навпаки, він отримує цінні вказівки куди рухатиÑÑŒ, що приймати. Майже завжди Ñ–Ð½Ñ‚ÑƒÑ—Ñ†Ñ–Ñ Ð´Ñ–Ñ” з кориÑÑ‚ÑŽ Ð´Ð»Ñ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ð¸. Ðле при одній умові – людина має мати хороші наміри Ñ– позитивну вдачу. Інакше може відбуватиÑÑ Ñ‰Ð¾ÑÑŒ, що звичайна людина не в Ñилах змінити.
Результат ÑприÑÐ½Ð½Ñ Ñ–Ð½Ñ‚ÑƒÑ—Ñ†Ñ–Ñ— прийнÑтний Ñ– очікуваний, Ñ– не залежно від того чи повернете ви на право чи наліво, ви завжди діÑтанетеÑÑŒ потрібного міÑцÑ. Ðавіть Ñкщо навколо дощ чи вітер чи Ñніг.
ДовірÑйте інтуїції. Вона не підводить!
***
Сьогодні Ñ Ð´Ð¾Ð²Ñ–Ñ€Ð¸Ð²ÑÑ Ñ–Ð½Ñ‚ÑƒÑ—Ñ†Ñ–Ñ—. Вона привела мене до домівки, а в ÑкоÑÑ‚Ñ– вдÑчноÑÑ‚Ñ– Ñ Ð·Ð°Ð»Ð¸ÑˆÐ°Ð² позитивні Ñердечка на вікнах авто, Ñкі траплÑлиÑÑ Ð½Ð° шлÑху. “ÐÑ… це був ти, курвий Ñин!”… так… але Ñ Ð²Ð¿ÐµÐ²Ð½ÐµÐ½Ð¸Ð¹, що цей примітив на Ñклі, доÑтавив вам багато позитиву.
Ð’ той Ñ‡Ð°Ñ Ð¼Ð¾Ñ€Ð¾Ñило, краплі води утворювали чудове Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð´Ð»Ñ Ð¼Ð°Ð»ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ. ЗалишалоÑÑŒ лише дати волю пальцÑм Ñ– ÑприйнÑÑ‚Ñ‚ÑŽ..