Vitality notes

Рівно 14 днів мій стенделон блоґ був десь у д**пі. Хостінг впав, і виявляється зовсім не через хостінг-провайдера, а через те, що я захламив його диск своїм непонятним робочим хламом.
І от я задумався, що по суті всі ми, насправді, дуже залежні люди, від хостінгу, Інтернету, Гуглу, електрики… Хм, ланцюжок можна продовжувати, але краще не буду. Фішка в тому, що ми не можемо бути незалежними, а цією залежністю Ñ– визначається все наше життя. Скільки б ми не боролись за якусь незалежність, закон взаємозалежності стукає нас по голові Ñ– каже “чоловіче, схаменись, тут я рулю”.
З іншого боку, постає питання в правильному, тьху, оптимальному поводженню з цією залежністю. Коли я поводжусь так, наче ця залежність грає на моєму боці – я відчуваю, каґбе я незалежний.
Ладно, щось багацько я наплів, незрозумілого… головне, що блоґ знову запрацював!
Пішов їсти печені яблучка :)