Vitality notes

Насправді нічого страшного :) А загалі, моє фестивальне життя почалося не так вже Ñ– давно. Це був буремний 2006 рік. Літо, сонце, хороший настрій, канікули у друзів. Робити в місті на вихідні було нічого, та й хотілося якось урізноманітнити життя поза роботою, тус у центрі Ñ– клубів по ночах. Весь червень у всіх на вустах стрибала лише одна назва «Мізунська Z-Вигода» — фестиваль екстремальних видів вело-спорту з непоганим музичним супроводом у вигляді місцевих та запроршених інді-команд та фанкових діжиків. Молода душа рвалася до пригод, тож прихопивши із собою саме найнеобхідніше застрибнув з друзями у маршрутку Ñ– гайда у Мізунь (селище на Прикарпатті). Провівши 2 ектремально-фанових дня на фестивал, повернувся додому з неабияким бажанням продовжити. І тут вже неодноразово задувався інший фест – «Шешори» — фестиваль етнічної музики та лендарту. Я без жодних сумнівів вирішив потрапити Ñ– на цю подію Ñ– вже готувався до наступних вихідних. Один товариш позичів намет, спальник я вам, що ще треба? Правильно — хороший натрій! Що ж, цього не бракувало :) І ось, за кілька годин до виїзду на фест мені зателефонувала подруга з Одеси. Виявилось, що вона теж поїхала на фестиваль. Оце так сюрприз! Пообіцяв обов’язково зустрітись!
Фестивальні Шешори гуділи на повну катушку. Вздовж дороги простягалися намети, утворюючи різнокольорове панно. Барвистості тих наметів неуступиться жодна мозаїка. По дорозі проходили різного ґатунку пани та панянки у цікавих вбраннях, з неабиякими зачісками і неймовірними татуюваннями і татуажами. Моя фестивальна цностливість була остаточно втрачена коли я підійшов до поля, де була зведена сцена, а навколо хмара народних мастрів, які продали різноманітний етнічний крам та одяг.
Я розклав свій намет і вже було готувався до обіду (чи вечері), але зателефонував подрузі з Одеси і домовився про зустріч. Ми зустрілись і з того моменту не розлучались протягом всього фестивалю. На наступний рік ми теж поїхали на фестиваль, цього разу в с. Воробіївка (Немирівський р-н, Вінницька обл.) і вже разом, з власним наметом. Дівчину з Одеси звати Оксана, тепер вже дружина. Минулого року, ми їхали на фестиваль вже як подружжя :) Ось такий доленосний виявився фестиваль «Шешори».
Цього року фестиваль змінив назву з «Шешори» на «АртПоле», трішки удосконалив концепт Ñ– збільшив к-Ñ‚ÑŒ днів проведення. Але за традицією ми з дружиною знову на нього поїдемо, тримаючи у серцях буремні «Шешори 2006»…
А ще традиційно запрошуємо всіх бажаючих до нашої компанії, щоб разом насолоджуватись подільськими краєвидами і фестивальними забавами. Але є кілька умов: